Антон Третяк, директор навчально-наукового інституту економіки та екології природокористування державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України, під час лекції «Концептуальні засади інтегрованої земельної політики щодо удосконалення землекористуванням України»,  ознайомив спеціалістів  ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області з актуальними питаннями щодо реалізації державної земельної і екологічної політики в сучасних умовах.

Зокрема він зазначив, що стратегія у галузі земельних відносин має такі складові:

* удосконалення земельними ресурсами та землекористуванням;

* капіталізація землекористування, що передбачає формування земель  комунальної власності та системи гарантування прав власності, ринок земельних ділянок, планування інвестиційно-привабливих типів землекористування та їх землевпорядкування (оптимізація).

Під управлінням землекористуванням слід розуміти цілеспрямований вплив власників прямо чи опосередковано на процес, форми та методи організації найефективнішого використання земельних ресурсів залежно від виду і способу використання землі.

Враховуючи положення державної земельної політики, визначеної в Земельному кодексі України та Законі України «Про державний земельний кадастр», в Україні повинна бути запроваджена модель комплексної багатофункціональної системи управління земельними ресурсами, яка дозволить збалансувати інтереси всіх зацікавлених сторін (стейкхолдерів) у поєднанні двох взаємно направлених процесів управління, – зазначив науковець.

За його словами, земельна політика – це потужний і загальноприйнятий в світовій практиці засіб реалізації територіальної політики, узгодження інтересів господарського та територіального розвитку, прямих регулятивних впливів на практично усіх учасників відносин, вирішення багатьох внутрішніх і зовнішніх конфліктних ситуацій, особливо між державними органами влади та місцевим самоврядуванням. Звідси прийняття законів, що регулюють земельні відносини.

Як складне соціально-економічне і політичне явище земельна політика являє собою сукупність всіх регулюючих заходів, що впливають на володіння землею, на використання і розподіл доходів від її експлуатації.

У всі часи земельна політика була продуктом земельних відносин, що становлять складну і багатоаспектну проблему, що передбачає форми господарювання, управління земельними ресурсами і т.д. Ця політика спрямована на зміцнення державної влади, регулювання економічних, соціальних, політичних та інших важливих питань. Без публічної інтегрованої земельної політики не можливі економічне зростання і політична стабільність, декларовані владою, як основна стратегія сталого розвитку України.

Це вказує на те, що сучасній Україні необхідна комплексна державна земельна політика, заснована на повноцінних земельних відносинах, спрямована на поліпшення якості життя, гарантії прав власності та надання послуг.

Отже, за словами директора навчально-наукового інституту економіки та екології природокористування державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, в Україні необхідно створити ринковий соціально-орієнтовний земельний устрій та забезпечити його розвиток відповідно до світових тенденцій. Ринковий соціально-орієнтований земельний устрій забезпечить:

* гарантування прав власності на землю та інші природні ресурси;

* прозоре і екологічно безпечне територіальне планування розвитку земельних відносин та системи багатоукладного землекористування;

* інтегроване управління земельними та іншими природними ресурсами і нерухомим майном;

* формування оптимальної структури сільськогосподарського і природоохоронного землекористування, що забезпечує економічну життєздатність господарств;

* розвиток економічних відносин прав на землю і інші природні ресурси, що міцно пов’язані з нею, та гарантування їх  безпеки;

* ефективну участь громадян у формуванні і реалізації земельної політики;

* ефективне суспільне регулювання розвитку земельного ринку;

* прозорість та електронне врядування територіальних громад, зменшує можливості для корупції.