3 вересня розпочинається дев’ята сесія Ради 8-го скликання. Тож як голова земельного підкомітету Аграрного комітету хотів би коротко окреслити пріоритети нашої роботи на цей період, – написав сьогодні у Фейсбуці народний депутат Олег Кулініч.

1. Перше – це антирейдерський законопроект № 8121. Законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству» був прийнятий у першому читанні в кінці минулої сесії. Літом ми працювали над підготовкою його до другого читання і, маю надію, що він скоро буде винесений на розгляд комітету, і потім, якомога швидше, – в сесійний зал. Бо рейдерство – це проблема №1.

2. Також на друге читання в зал потрібно виносити законопроект № 7060 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності».

3. Ще не розглядався на Комітеті законопроект №6255 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо оформлення прав на землю під об’єктами енергетики». Тож це потрібно зробити, адже законопроект вкрай важливий для нашої економіки.

4. В пріоритетах також вирішення питання земель постійного користування. Земельний кодекс передбачає право постійного користування землею для різноманітних державних та комунальних підприємств. Але постійний користувач, згідно з тим же Земельним кодексом, не може передати будь-яку частину своїх земель у тимчасове користування іншій особі. В Україні безліч землекористувачів, які мають величезні масиви землі у постійному користуванні. Дуже часто постійні користувачі такої землі просто не в змозі використовувати всю землю, яка перебуває у них в користуванні. В результаті, і самі вони господарської діяльності на цій землі не ведуть, а передати її аграрним підприємствам та фермерам за будь-якими договорами не можуть — законодавство забороняє. Цю проблему треба вирішувати на законодавчому рівні.

Схожу проблему ми маємо і при узгодженні окремих положень Земельного і Лісового кодексів, що також вимагає законодавчого вирішення. Земельний кодекс не надає постійному користувачу земельної ділянки права передавати її у користування третім особам. Проте положення Лісового кодексу фактично передбачають це право, але під виглядом надання у користування не земельної, а лісової ділянки. В результаті, такі договори не відображаються ні у Державному земельному кадастрі, ні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Процедура надання лісової ділянки у користування не є прозорою, адже вимоги Земельного кодексу щодо обов’язковості проведення земельних торгів тут не застосовуються.

5. Важливим є контроль за впровадженням закону по консолідації земель. Нещодавно Президент підписав наш закон про земельну консолідацію, і я вітаю з цим усіх колег по Аграрному комітету, більшість з яких були співавторами цього фундаментального закону. Тепер Кабмін повинен розробити підзаконні акти, які б дозволили цьому закону запрацювати. Закон покликаний нарешті навести лад у земельних масивах і вирішити величезну кількість земельних проблем, які не вирішувались не те що роками, а десятиліттями. Тому роль Аграрного комітету полягає як у контролі, так і в нормотворчій та організаційній роботі з впровадження цього закону на практиці.

6. Ну і останнє, але головне – це землі за межами населених пунктів. Уже два з половиною роки пройшло від прийняття у першому читанні законопроекту 4355. Без руху лежать наш законопроект 7118-1 і урядовий 7118. Зрозуміло, що є багато сил в Україні, які протистоять процесу земельної децентралізації і не хочуть віддавати землю громадам. Але ми як Аграрний комітет маємо теж сказати своє слово і рухати ці ініціативи, без яких земельна реформа ніколи не буде завершеною.

Джерело: журнал “Землевпорядний вісник”.