Про це заявив президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало на засіданні Президії академії з питань стратегії розвитку новітніх ґрунтозахисних систем землеробства і землекористування в Україні, повідомляє сайт “Аграрний тиждень”.
«Повсюдно у сільськогосподарському виробництві відмічається висока ступінь розораності сільськогосподарських угідь, надмірна насиченість сівозмін просапними культурами, недотримання науково обґрунтованого чергування культур при виробництві продукції рослинництва, невиконання комплексу заходів щодо підвищення і збереження родючості ґрунтів, нехтування основних вимог ґрунтозахисного землеробства в аграрному землекористуванні держави, що спричиняють деградаційні процеси, які останнім часом досягли небувалого розміру», – сказав Ганзало.
За його словами, особливо небезпечного характеру набула надмірна ерозія і глобальна дегуміфікація грунту.
“За опублікованими даними Світового банку, в сільськогосподарському виробництві України з кожного долара доданої вартості в результаті ерозії втрачається близько третини, а на кожну тонну отриманого зерна припадає близько 10 т змитого ґрунту в результаті ерозії. Це означає, що охорона ґрунтів від ерозії є однією з найважливіших проблем, без вирішення якої досягнення сталого розвитку аграрної галузі неможливе», – сказав президент НААН.
За даними FAO, площа деградованих та непродуктивних орних земель в Україні перевищує 20% ріллі. Щороку через ерозію втрачається майже 300-600 мільйонів тонн грунту. Залежно від рівня процесів деградації врожайність може зменшитися до 50%, а втрати від нестачі продукції складають понад 20 млрд грн на рік.
Як повідомляв Укрінформ, після підписання Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням, Україна взяла на себе зобов’язання відновити деградовані землі та ґрунти до 2030 року і прагнути досягти нейтрального рівня деградації земель у світі.
Як зазначав міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, в Україні нараховується понад 1,1 млн га деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель, які підлягають консервації. У свою чергу, заходи з рекультивації порушених земель, на думку міністра, здійснюються незадовільно.