Автори законопроекту та учасники ринку розповіли, які необхідні нормативні зміни та які наслідки може принести законопроект №4355 . Про це пише прес-служба УКАБ.
За словами Олександра Бакуменка, заступника голови комітету Верховної Ради з аграрної політики, законопроект №4355 може вирішити “три глобальних питання”.
По-перше, мешканці сіл отримають повноваження розпоряджатися землею, розташованою поряд із населеними пунктами, де вони проживають. “Це ми втілюємо принцип повсюдності місцевого самоврядування. Це європейський принцип, який у всій Європі та в усьому світі сповідується”, – підкреслив Бакуменко.
За його словами, в Україні вже створено близько 200 об’єднань громадян, і вони зможуть отримати землю у власність. А ті, які ще не об’єдналися, – тільки право розпоряджатися. Тим самим новий закон спонукає українців об’єднуватися, зазначив депутат. Такий крок вирішить питання фінансової самодостатності громадян.
По-друге, на місця перейде частина повноважень із контролю за розпорядженням землею, її використанням і належним утриманням. І по-третє, вирішиться питання колективної власності у відповідності до Конституції.
Член комітету Верховної Ради з аграрної політики Олег Кулініч нагадав, що місцева влада до 2002 року мала повноваження розпоряджатися прилеглими землями. Потім це право перейшло до райдержадміністрацій, а з 2012 року – до Держкомзему, який тепер називається Держгеокадастр.
“Тут навіть і дискусії не повинно бути, землею повинні розпоряджатися люди через обрані ними ради, тобто через своїх депутатів”, – обґрунтував Кулініч необхідність прийняття законопроекту №4355. Бо зараз, зазначив він, доходить до абсурду. Наприклад, коли питання сінокосів, пасовищ, кладовищ вирішуються не на місці, а якимось чиновником в обласному центрі.
Він переконаний, що після набуття чинності нового закону зловживання зменшяться, бо права на розпорядження землею будуть продаватися на торгах.
Заступник голови Української аграрної асоціації Мар’ян Заблоцький також вважає нелогічним те, що землями місцевих громад розпоряджається столична влада. “Те, що чиновник у Києві, якого абсолютно не цікавить бюджет місцевої громади, мав право здавати цю землю у власність, означало, що він робив це за низькою ціною оренди”, – пояснив він. Тобто зараз ціна оренди державної землі переважно в рази нижча за ринкову. Відповідно, зміни законодавства принесуть у місцеві бюджети додаткові декілька мільярдів гривень.
Тарас Висоцький, генеральний директор Українського клубу агарного бізнесу (УКАБ), глибоко переконаний у необхідності процесу земельної децентралізації: “Це потрібно тільки тому, що на сьогодні бюджет сільських громад на 90% формують земельні податки”.
Він очікує, що прийняття законопроекту №4355 дасть відчутний макроекономічний ефект. На сьогодні аграрний сектор формує близько 20% економіки України прямо, і ще 40% – опосередковано. Основним ресурсом галузі є земля і цей актив теж потрібно розвивати, вважає Висоцький.
За останні три-п’ять років агросектор фактично сягнув піку свого розвитку за умов мораторію – відсутності ринку землі, зазначив гендиректор УКАБ. Щоби галузь розвивалася, потрібно залучати значні капіталовкладення. “Довгострокові інвестиції можуть прийти тільки тоді, коли будуть чіткі довгострокові правила гри”, – підкреслив Висоцький.
Громадяни набудуть логічне право розпоряджатися землею – це, на думку керівника Українського клубу агарного бізнесу, стане ще одним значним наслідком земельної реформи. Тоді можна очікувати появи досить багатьох сильних малих і середніх бізнесів. Бо зараз, умовно кажучи, для закладки саду одного земельного паю може бути замало, а з родичами про об’єднання паїв домовитися складно.
Джерело: AgroNews
