Інтервʼю з Веронікою Мовчан з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, яка займається темою відносин Україна – ЄС. «Україна може стати повноправним членом ЄС не раніше, ніж через пʼять років. Орієнтовно 2030 рік. Це, в принципі, скоро».
Європейська комісія рекомендувала державам Євросоюзу почати перемовини з Україною про вступ до ЄС. Що це означає? Це перша сходинка, далі будуть ще якісь засідання, звіти? Поясніть суть цього процесу.
Це складний процес. Після того, як 22 червня 2022 року Європейська комісія надала Україні статус кандидата в ЄС, розпочався довгий процес, який складається з багатьох дуже важливих маленьких кроків. Під них Єврокомісія дає певні рекомендації для виконання переходу на наступний етап – початок переговорного процесу щодо членства в ЄС. Для цього 27 країн-членів мають приймати консенсусно рішення. Півтора року тому Україні дали сім рекомендацій.
Оприлюднений звіт Єврокомісії включає огляд українського законодавства (це вже другий такий огляд). Такі ж самі звіти вийшли й щодо інших країн-кандидатів на членство в ЄС: балканських країн, Молдови, Грузії, Туреччини.
У звіті щодо України Єврокомісія оцінила виконання нами семи рекомендацій, які є необхідними, але недостатніми умовами для розблокування переговорів. Тепер ми чекаємо грудня, де Рада має консенсусно прийняти рішення, що переговори можна розпочинати.
Наступний крок – ухвалення переговорної рамки. Але у звіті зазначено: для цього Україна має виконати ще додаткові уточнюючі умови, які не були прописані до цього.
Очікується, що в грудні буде прийнято «політичне» рішення, а виконання додаткових умов буде оцінюватися в березні 2024 року. Якщо ми все виконаємо і нам не висунуть додаткових умов (а вона на це має право), буде затверджено переговорну рамку. Тоді перед Україною відкривається умовно перший кластер для вступу в ЄС – фундаментальний: юриспруденція, права, справедливість. Можливо, відкриється ще якийсь кластер.
Що це за кластери?
Наприклад, в рамках європейського законодавства 35 розділів, які розділені на шість кластерів. Щодо виконання та закриття кожного розділу має пройти консенсусне голосування для відкриття наступного.
Чи можуть у нас виникнути з цим проблеми?
34 розділи в нас наразі – переговорні. Все залежатиме від нашої активної роботи за цими кластерами та політичної ситуації всередині ЄС. Позитивний момент – наразі Європейський Союз змінив процедуру. Зазвичай процес тривав наступним чином: приймалося «політичне» рішення, затверджувалася переговорна рамка, оцінювалося законодавство країни-кандидата на сумісність із законодавством ЄС (це тисячі нормативних актів). Далі починалися реальні переговори. Але це ми називаємо «переговори». Насправді це процес перевірки, чи Україна почала жити в рамках цього законодавства: чи втілюємо його статті, створюємо та змінюємо інституції. Ми можемо домовлятися про певні перехідні періоди: коли ми це виконаємо, чи критичне виконання якоїсь умови або ж ми можемо відкласти це вже на після вступу до ЄС. Хоча Україні й висунули додаткові умови, Єврокомісія вже починає оцінку. Якщо в грудні буде прийнято формальне політичне рішення про початок переговорів, це дає шанс на прискорення всього цього процесу.
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на брифінгу в Брюсселі 8 листопада повідомила, що Європейська комісія рекомендувала державам Євросоюзу почати переговори про вступ до ЄС з Україною, але Київ повинен виконати ще деякі умови. Фото Getty Images
Чи є у звіті Єкрокомісії ще якісь нюанси, які вас насторожують або ж, навпаки, вселяють надію?
У звіті є ще багато цікавого. Це документ, з яким ми будемо жити наступний рік. Який оцінює стан нашого законодавства і процес підготовки до членства в ЄС за всіма факторами.
Що означає «оцінювання законодавства країни-кандидата на сумісність із законодавством ЄС»?
Як країна-кандидат Україна має перейняти все законодавство ЄС. Не окремих країн-членів: Польщі, Німеччини чи Франції, а нормативні акти, спільні для всіх країн ЄС, які регулюють їхню життєдіяльність як союзу та які вже прийняли діючі країни-члени. Від нас не вимагають того, чого немає в законодавстві ЄС. Зараз в Україні триває процес перейняття цього законодавства. У лютому Єврокомісія вже випускала аналітичний звіт щодо оцінки нашої позиції. Він базувався на відповідях України в опитувальнику. На той момент у нас не було жодного розділу, де ми досягли максимальної оцінки. За чотирма розділами у нас був гарний прогрес.
Це другий звіт, який оцінював роботу України з літа минулого року, коли ми заповнили перші опитувальники, до літа поточного року. Є кілька розділів, за якими ми покращили оцінку. Не тільки виконали рекомендації, але й покращили свій рівень.
Що це за розділи і як їх оцінюють?
За п’ятьма розділами Україна просунулася в оцінці виконання на пів кроку або ж на крок уперед. По навколишньому середовищу та рибальству з «базового» рівня перейшли на «деякий». По цифровій трансформації перейшли на пів кроку – між «середнім» та «хорошим» рівнем. По правах інтелектуальної власності з «раннього» рівня перейшли на «деякий». Це хороший прогрес. На пів кроку ми просунулися в питаннях свободи переміщення капіталу – між «деяким» та «середнім» рівнем.
Яку максимальну оцінку ми маємо отримати за всіма розділами?
«Хороший» та «просунутий» рівні. Переважно «просунутий», але можуть бути певні нюанси. Якщо ми після «закриття» певного розділу щось відкатаємо або змінимо, оцінку понизять, і він відкривається знову. Поки ми не стали членами, все оцінюється.
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на брифінгу в Брюсселі відзначила, що Україна виконала понад 90% рекомендацій, висунутих ЄК. Але є додаткові умови, які ми маємо виконати. Які саме і як ви оцінюєте можливість їх виконання до граничного терміну для відкриття переговорів?
До грудня не впевнена, що ми все виконаємо.
Чи можна говорити, що Єврокомісія рекомендувала державам Євросоюзу почати переговори з Україною авансом?
Це ніякий не аванс. Ми виконуємо всі поставлені нам умови, враховуючи, що це вже другий раунд уточнень. Якби Єврокомісія з першого разу нам чітко сформулювала завдання, можливо, ми вже б їх виконали. Зараз фіксується наша робота. Наразі у нас відбувається продуктивний діалог з Європейським Союзом: що ми виконали, чи підходить це, що ні. Якщо ми щось не виконали, можемо домовитися про пізніший термін.
Зараз вони знову надали нам уточнення. Не треба це сприймати як якісь надмірні вимоги. Це дискурс на найближчі п’ять-шість років, треба просто над цим працювати.
Тетяна Павлушенко «Forbes»
