Розпаювання земель недержавних сільськогосподарських підприємств в Україні проводилось відповідно до норм, встановлених Земельним кодексом України (у редакції від 15 травня 1992 року), та відповідних указів Президента України.

Паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств проводилось відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995 року   № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Відповідно до вимог статті 1 Закону України  «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» встановлено, право на земельну частку (пай) мають:

колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів,  сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних  сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які  отримали  сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;

громадяни —  спадкоємці  права  на  земельну  частку   (пай), посвідченого сертифікатом;

громадяни та   юридичні  особи  України,  які  відповідно  до законодавства України набули право на земельну частку (пай);

громадяни України,  евакуйовані із зони відчуження, відселені із   зони   безумовного  (обов’язкового)  або  зони  гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій,  які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були   членами   колективних   або   інших   сільськогосподарських підприємств,  а також пенсіонери з  їх  числа,  які  проживають  у сільській місцевості.

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено  в судовому порядку.