Загальні вимоги до повідомлень:

     Суттєва зміна у майновому стані суб’єкта декларування – отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів (далі – ПМ), встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (у 2019 році 50 ПМ складають 96050 гривень);

     Суб’єкт декларування у 10-денний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство). Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр), та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства;

    – Для кожного випадку отримання доходу або придбання майна подається окреме повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування;

      Повідомлення здійснюється декларантом особисто і лише стосовно себе (про суттєві зміни майнового стану членів сім’ї повідомляти не потрібно);

      Доходи та видатки на придбання майна суб’єкта декларування відображаються у грошовій одиниці України. Доходи/видатки, одержані/здійснені в іноземній валюті, з метою відображення у повідомленні перераховуються в грошовій одиниці України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату одержання доходів / здійснення видатків;

    Виправлені повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування до Реєстру не подаються. Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування подаються винятково в електронній формі, їх паперова копія не подається.

     Отримання доходу

        Доходи включають: заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом; гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами; дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності; дохід від надання майна в оренду (користування); дивіденди; проценти; роялті; страхові виплати; виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора; призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях; благодійну допомогу; пенсію; – спадщину; доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав; подарунки; інші доходи.

        Майно – окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки (стаття 190 ЦК України). Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати права та обов’язки. Річчю можуть бути цінні папери (статті 177, 179 ЦК України).

    Особа не зобов’язана встановлювати вартість майна, якщо вона невідома і не може бути відома, або вартість зазначена у карбованцях, купонах. Якщо при отриманні спадщини, подарунка, приватизації нерухомого майна грошова оцінка такого майна не проводилась і вартість його не відома, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані не подається.

Приклади:

 1. Аванс та заробітна плата

При суттєвій зміні у особи повинна виникати реальна суттєва зміна у майновому стані, яка полягає у можливості використання відповідного доходу для задоволення власних потреб суб’єктом декларування.

Під поняттям “одноразовий дохід” слід розуміти отримання суб’єктом декларування доходу, що перевищує суму в розмірі 50 ПМ, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, який нарахований та виплачений одним джерелом доходу, має певну ознаку доходу та визначену дату набуття права власності на такий дохід (дату отримання доходу).

При цьому для обчислення суми, яка створює у суб’єкта декларування обов’язок подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, необхідно брати нарахований розмір “одноразового доходу”.

Аванс – це одноразовий дохід.

Наприклад, у випадку отримання кількох платежів заробітної плати з різними сумами має місце отримання декількох одноразових доходів з одного джерела. Тобто особа може розпоряджатись грошовими коштами одразу після їх одержання (надходження частинами, наприклад, заробітна плата за першу половину місяця 15-го числа і заробітна плата за другу половину місяця до 30-го числа).

Отже, суб’єкт декларування повинен подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані лише в тому разі, коли розмір нарахованої заробітної плати за половину місяця, виплачений йому на певну дату, перевищує суму в розмірі 50 ПМ (у 2019 році – 96050 гривень).

Якщо виплачений аванс чи друга частина заробітної плати не перевищує 50 ПМ – повідомляти НАЗК не потрібно, навіть якщо нарахована їх сума за місяць перевищує 50 прожиткових мінімумів. 

2. Придбання транспорту за кордоном

 Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв’язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов’язання доставки.

Вартість майна, що було придбано суб’єктом декларування, зазначається у грошовій одиниці України відповідно до останньої грошової оцінки майна або – якщо така оцінка не проводилася чи її результати не відомі суб’єкту декларування – на момент набуття майна у власність (як зазначено в документі, на підставі якого було набуто право власності).

Враховуючи зазначене:

1) при визначенні вартості майна (транспортного засобу, придбаного за межами України), щодо набуття у власність якого суб’єкт декларування повинен подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, витрати із справляння податків, зборів та інших обов’язкових платежів, пов’язаних із ввезенням такого транспортного засобу на митну територію України та його державною реєстрацією, не повинні враховуватись для цілей декларування;

2) придбання суб’єктом декларування транспортного засобу за межами України, що підтверджується відповідними документами, без державної реєстрації такого транспортного засобу вважається “придбанням майна”;

3) суб’єкт декларування повинен подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані (у разі придбання ним транспортного засобу за межами України, вартість якого перевищує 50 ПМ, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року) протягом 10 днів з моменту набуття права власності за договором.

Під час заповнення декларації: якщо при здійсненні суб’єктом декларування реєстрації транспортного засобу або його митному оформленні, зокрема, сплаті ввізного мита, акцизного податку чи податку на додану вартість, суб’єкт декларування у звітному періоді здійснив видаток, що перевищує встановлений поріг декларування (50 ПМ), то такий видаток повинен бути відображений у розділі «Видатки та правочини» декларації.

 3. Продаж транспорту

 Ви продали авто за 200 тис. грн. Розрахунок здійснюється рівними частинами щоквартально (по 50 тис. грн.).

Кожна сума розцінюється, як разовий дохід незважаючи на те, що всі виплати поєднує одне призначення платежу «за проданий автомобіль».

Кожен разовий дохід менше 50 ПМ (у 2019 році – 96050 грн).В даному випадку не потрібно подавати повідомлення про суттєві зміни.

4. Продаж будинку

 Ви за договором купівлі-продажу будинку отримали 200 тис. грн. двома частинами: 50 тис. грн., а потім 150 тис. грн.

Гроші – особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості товарів та послуг. Є доходом, отриманим особою.

Особа повідомляє про разове отримання доходу в розмірі більше 50 ПМ (у 2019 році – 96050 грн), тобто слід повідомити про одержання доходу в розмірі 150 тис. грн.

В даному випадку потрібно подати повідомлення про суттєві зміни 1 раз (про 150 тис. грн).

Під час заповнення декларації, враховуючи, що розмір зазначених правочинів перевищує встановлений поріг декларування (50 ПМ, у 2019 році – 96050 грн), то вони повинні бути відображені у розділі «Доходи, у тому числі подарунки».

Відповідальність

За неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування ч. 2 ст. 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення вищезазначеного правопорушення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення –  тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Після накладення стягнення відповідні відомості щодо особи вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Це, в свою чергу, тягне за собою низку негативних наслідків для подальшої професійної діяльності особи, уникнути яких можна, виконуючи вимоги Закону України «Про запобігання корупції».

Окрім того, набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення є підставою для припинення державної служби у зв’язку із втратою права на державну службу або його обмеженням відповідно до ст. 84 Закону України «Про державну службу».