Валютний рахунок – будь-який рахунок суб’єкта декларування або члена його сім’ї, відкритий в установі банку-нерезидента в будь-якій валюті.

Установа банку-нерезидента – юридична особа – нерезидент будь-якої організаційно-правової форми, яка є банком, її відокремлені підрозділи (філії, відділення), що створені і діють відповідно до законодавства іноземної держави та з місцезнаходженням за межами України.

 Необхідність відкриття таких рахунків може виникнути у разі:

  придбання нерухомості за кордоном;

 оплати товарів або послуг;

 оплати навчання у закордонних ВУЗах;

 початок сезону на курортах, де необхідно оформлення віз з відкриттям рахунків у банку.

 У разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента відповідний суб’єкт декларування зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство у десятиденний строк з дня, коли суб’єкт декларування чи член його сім’ї відкрив зазначений валютний рахунок, або з дня, коли суб’єкту декларування стало відомо або повинно було стати відомо про відкриття зазначеного валютного рахунка членом його сім’ї.

Суб’єкт декларування заповнює форму повідомлення про відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента (далі − повідомлення) (додається) власноруч чорнильною або кульковою ручкою синього або чорного кольору так, щоб забезпечити вільне читання внесених відомостей, та засвідчує своїм підписом.

Повідомлення у вигляді паперового документа надсилається до Національного агентства засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Повідомлення також може бути надіслане через власний персональний електронний кабінет у вигляді сканованої копії чи фотозображення через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр).

Якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї відкрив в один день декілька валютних рахунків в одній установі банку-нерезидента, суб’єкт декларування надсилає одне повідомлення із зазначенням номерів відповідних валютних рахунків і місцезнаходження банку-нерезидента. Якщо валютні рахунки відкриті в один день як суб’єктом декларування, так і членом його сім’ї, або якщо валютні рахунки відкриті в різних установах банку-нерезидента, подаються окремі повідомлення стосовно кожної особи чи кожної установи банку-нерезидента.

Якщо валютний рахунок в установі банку-нерезидента відкритий членом сім’ї суб’єкта декларування, суб’єкт декларування зазначає в повідомленні надану йому членом сім’ї інформацію про такий валютний рахунок та установу банку-нерезидента, а в разі відмови члена сім’ї в наданні всієї чи частини інформації – усю відому суб’єкту декларування інформацію про такий валютний рахунок і установу банку-нерезидента.

Відповідальність

За неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування ч. 2 ст. 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення вищезазначеного правопорушення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення –  тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Після накладення стягнення відповідні відомості щодо особи вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Це, в свою чергу, тягне за собою низку негативних наслідків для подальшої професійної діяльності особи, уникнути яких можна, виконуючи вимоги Закону України «Про запобігання корупції».

Окрім того, набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення є підставою для припинення державної служби у зв’язку із втратою права на державну службу або його обмеженням відповідно до ст. 84 Закону України «Про державну службу».