За перші чотири місяці 2020 року реєстр корупціонерів поповнився прізвищами 83 держслужбовця. З них 17 вчинили злочини і мають бути звільнені. Ще 66 – вчинили адміністративні правопорушення. Однак більшість з них не були притягнуті до дисциплінарної відповідальності, оскільки спливли строки притягнення.
Як має діяти державний орган у разі визнання його працівників винними у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією?
Згідно з Законом України “Про державну службу”, держслужбовця, що вчинив корупційне правопорушення, мають звільнити протягом трьох днів після отримання рішення суду, якщо:
- суд позбавив його права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;
- обвинувальний вирок суду визнає держслужбовця винним у вчиненні умисного – в тому числі корупційного – злочину.
Якщо ж суд не застосував до такого держслужбовця покарання чи не позбавив права обіймати певні посади чи здійснювати певну діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, державний орган має розпочати щодо нього дисциплінарне провадження. Підставами для провадження можуть бути:
- ухвала про звільнення службовця від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності;
- постанова про адміністративне правопорушення ухвалена без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;
- постанова про закриття справи з нереабілітуючих підстав (у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, малозначністю правопорушення).
Детальні роз’яснення про порядок дій держорганів після визнання службовців винними у вчиненні корупційних правопорушень можна отримати за посиланням: https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2020/06/3.pdf
