Держгеокадастр забезпечує раціональне використання та охорону земель, створення сприятливого екологічного середовища та поліпшення природних ландшафтів.

Основними завданнями землеустрою є:

• реалізація політики держави щодо науково обґрунтованого перерозподілу земель, формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань з усуненням недоліків у розташуванні земель, створення екологічно  сталих  ландшафтів і агросистем;
• інформаційне забезпечення правового, економічного, екологічного і містобудівного механізму регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному, господарському рівнях шляхом розробки пропозицій зі встановлення особливого режиму та умов використання земель;
• встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;
• здійснення заходів щодо прогнозування, планування, організації  раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;
• організація територій сільськогосподарських підприємств із створенням просторових умов,  що  забезпечують  еколого-економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін.

Основними завданнями щодо охорони земель, які  покладені  на територіальні органи земельних ресурсів, є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

До повноважень органів земельних ресурсів щодо охорони земель належить:

• обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;
• захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;
• захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від  інших несприятливих природних і техногенних процесів;
• збереження природних водно-болотних угідь;
• попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;
• консервація деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.