11/20/2016 | ТВ | Національний
Олег ГАВРИШ, журналіст: З приводу реформи ринку землі. Якою Ви її уявляєте?
Тарас КУТОВИЙ: Дуже багато складних питань, на яких завжди робили політику. Одним із таких питань, на яких робиться політика, це питання земельних відносин. Я був у складі Верховної Ради і керував комітетом, коли ми продовжили на рік мораторій у минулому році.
Андрій ЮХИМЕНКО, журналіст: Це ж закономірно. Справа в тому, що поки ти у Верховній Раді, тобі вигідний мораторій. А коли ти вже йдеш в реальний бізнес або куди-небудь ближче до реального бізнесу, то вже вигідно продавати землю. Точка сидіння, визначає точку зору.
Тарас КУТОВИЙ: На жаль, градус політичної напруги не зменшився навколо цього питання. Мораторій було продовжено. В міністерстві, напрацьовані декілька підходів, яким чином ми можемо почати рух по обігу земель сільськогосподарського призначення. І тут дуже важливо сказати, що це не є питання миттєвого переходу до продажу землі. Отже, слід робити все, щоб по-перше, люди не були ошукані. До-друге, щоб вони могли отримати достойну винагороду за, наприклад, право оренди, яке вони сьогодні віддають підприємцям.
Я вважаю, що прийняте рішення буде грамотним, раціональним, відповідальним перед державою і наступними поколіннями. Сьогодні все переходить на мову аргументів, розрахунків та аналізу ризиків. Слід сформулювати ті правила гри, які би дали можливість успішно галузі розвиватися. Адже всі громадяни, які мають до цього відношення, мають бути успішними, а не ошуканими.
Олег ГАВРИШ: Вибачте, я от не дуже зрозумів. Ви за те, щоб землю дозволили продавати чи ні? Якщо дозволили продавати, то кому? Тільки громадянам України? Юридичним особам, фізичним особам?
Тарас КУТОВИЙ: Перший етап, який потрібно зробити, це дозволить набувати права оренди на цю землю і здійснювати банківську заставу оцих прав оренди. Другий або паралельний крок – треба дозволити збільшувати фактично обсяги володіння землею українцями, громадянами України.
Олег ГАВРИШ: Існує, досить добре підготовлена реформа ринку землі, яку підготував ще Максим Мартинюк – 200 гектарів в одні руки, не більше. Значить, тільки громадянам України, тільки фізичним особам, але вільний продаж через аукціони.
Андрій ЮХИМЕНКО: Вірне порівняння з ваучерною приватизацією. Коли у людини є дуже мало землі, він її не може продати дорого, якщо немає аукціону. Відповідно, він продає її дешево. А той, хто її має багато, буде потужним землевласником.
Тарас КУТОВИЙ: Не буде абсолютно ніякою бідою, коли сусід купить у сусіда його земельну ділянку і вони самі між собою домовляться про ціну або умови, по яким вони продають цю земельну ділянку. Ми можемо обмежити максимальне володіння. Наприклад, сказати, що там один громадянин України, може володіти не більше 20-ма гектарами землі.
Олег ГАВРИШ: 20 гектарів – це взагалі ні про що. Тобто, говорили про 200 гектарів, адже в принципі 5 осіб, тобто сім’я, може мати 1000 гектарів. А це вже нормальне фермерське господарство, потужне.
Тарас КУТОВИЙ: Людина, може додатково купить землю у сусіда, навіть в межах однієї сільської ради. Тобто, це консолідація. Але цей рух повинен тривати між громадянами нашої держави. І земля з України нікуди не зникне. І не треба думати, що наш побратим-громадянин, який живе в селі, дурніший за того, хто в Києві. І він якось несвідомо буде розпоряджатися своєю землею. Повірте, люди знають і ціну землі, і знають свої бажання стосовно землі. Я думаю, що вони правильним чином реалізують ці свої знання.
