Навколо земельних питань точаться чи не найбільш запеклі дискусії, які рідко переходять в конструктив, так і лишаючись на стадії обговорення. Так, за програмою співпраці України з МВФ, закон про обіг земель сільськогосподарського призначення мав бути прийнятий ще в грудні 2016 року. Від початку 2017-го всі очікували, що ринок землі в Україні почне хоча б формуватися. Говорили-балакали, а «віз і нині там». Нещодавно Верховна Рада продовжила мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2019 року, проголосувавши 236 голосами за законопроект №7350. AgroPolit.com , у свою чергу, провів аналіз та подивився, які земельні питання вирішені.

Нам не страшний сірий вовк – мораторій

Уперше мораторій було введено Верховною Радою в січні 2001 року. Ініціатор рішення — народний депутат Анатолій Матвієнко . Закон передбачав, що мораторій діятиме короткостроково — до прийняття закону про обіг земель с/г призначення або відповідної норми в Земельному кодексі. Пізніше, в тому ж 2001 році, парламент прийняв Земельний кодекс, однак у ньому не йшлося про скасування мораторію, навпаки, закон продовжив його дію до кінця 2005 року. Після цього дію мораторію продовжували ще 9 разів: у 2004 , 2006 , 2008 , 2010 , 2011 , 2012 , 2015 , 2016 і востаннє у 2017 році — до 1 січня 2019 року.

Та не мораторієм єдиним, як кажуть. Справа в тім, що саме по собі скасування чи продовження мораторію ‒ умовний крок. Жодного впливу на продаж землі, без закону про обіг земель, він не мав, не має і не буде мати. Щодо самого «Проекту Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення», який зареєстровано під №5535 , то він уже трохи більше року «опрацьовується» комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин.

Водночас, за словами народного депутата від фракції «Батьківщина» Михайла Апостола , залишився шалений тіньовий ринок , де за мінімальними цінами скуповують гінці по селах землю для латифундистів, «іноземців», аферистів.

«Залишилася корупція, різноманітні земельні схеми, намагання рейдерства, не вирішено питання невитребуваних паїв, відумерлої спадщини, безгосподарського використання земель держвласності, продаж корпоративних прав с/г підприємств без згоди власників паїв», ‒ відмітив він.

І тим часом, поки чиновники «штампують» законопроекти із варіантами земельної реформи, хитромудрі аграрії вже знайшли «дірки в паркані», які допомагають продати те, що продати не можна. Від цього Україну кожні жнива накриває хвиля рейдерства ( цього року зафіксовано понад 700 випадків ), а на аграрному ринку стали популярними фіктивні угоди.

Один із найпопулярніших «методів» обходу мораторію ‒ договори емфітевзису. Це дивне слово фактично є синонімом оренди, але з іншими умовами. На відміну від договору оренди, землю можна передати в користування на термін від 49 років на 100, 200 і більше років, тоді як оренда не може перевищувати 50 -ти. Понад те, користувач ділянки не платить щомісячно власникові. Найчастіше останній отримує всю оплату за, скажімо, 100 років.

Інша лазівка ‒ фіктивний обмін. Уклав договір обміну земельними ділянками і справа «в капелюсі». Третій хід ‒ фіктивний борг. Власник, який нібито винен щось і комусь, може використати землю як заставу. Це підтверджується договором позики. Через кілька місяців, коли борг прострочено, «кредитор» звертається до суду і суддя виносить рішення про передачу у власність кредитора паю як погашення заборгованості. А далі, на підставі рішення суду, держреєстратор може змінити власника земельної ділянки в Реєстрі майнових прав.

І «хід конем» ‒ безоплатне виділення ділянки. Так-так, кожен громадянин України може отримати до 2 га для обробки й ведення домашнього господарства. Мораторію на її виділення немає. Так, фермерувати міг би кожен, якби лише реалізовував конституційне право. Але хочуть цього не всі, чим успішно користуються агрокомпанії. Як працює схема? Наприклад, захотів розширити банк, збираєш заяви з бажаючих отримати землю, береш на себе всі клопоти та «співпрацю» з чиновниками й отримуєш землі. Платиш тим, хто писав заяви та обробляєш. Ще простіше отримати землі від «мертвих душ» ‒ людей, яких уже давно немає на цьому світі, але від імені яких можна написати заяву.

Дивлячись на все це, постає питання: «То для кого ж мораторій?». Виходить, що всі, хто має «зв’язки» або може гарно домовитися ‒ можуть обійти заборони й отримати ласий шмат. Не може цього зробити лише дрібний господар, який тільки й має право, що використовувати пай чи здавати його в оренду.

Що ж робить влада? Міністерство аграрної політики та продовольства України пропонує виключити можливість надання земельних ділянок на правах постійного користування. Але чи буде це зроблено? У свою чергу, Президент України Петро Порошенко та представник МВФ в Україні Йоста Люнгман в один голос говорять, що ринок землі має бути. До того ж, Порошенко наголошує, що без обліку всіх земельних ділянок в електронному кадастрі не може бути й мови про відкриття ринку землі.

Проте, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк вважає, що земельний кадастр повністю готовий до відкриття ринку землі. Він «із заплющеними» очима гарантує, що 95% приватної сільгоспземлі внесено в кадастр. Та чи достатньо цього? Адже, згідно з річним звітом Держгеокадастру , відсутні відомості про 80% земель с/г призначення, які перебувають у користуванні державних підприємств, та 28% земель с/г призначення і це не повний перелік недостачі.

«Поперед батька в пекло» гналися цього року й депутати, зареєструвавши один поперед одного  цілих 9 законопроектів ‒ варіантів зняття мораторію. Проте виставу була провалено продовженням мораторію .

Земля громадам чи об’єднаним?

Не покладуть цього року під ялинки громад і державні землі за межами населених пунктів. І хоча такого дарунку громади чекають вже ледь не 3 роки, та уряд і досі «перебирає» законопроектами.

Першим законопроектом, яким планувалося передати державні землі у розпорядження органів місцевого самоврядування, був №4355 . Проте з часом про нього «забули», зареєструвавши альтернативний №7118 , який розробило Міністерство регіонального розвитку та будівництва за наказом уряду.

В чому різниця? №4355 передавав би землі за межами населених пунктів усім органам влади, а №7118 ‒ лише об’єднаним, спроможним громадам. Окрім того, більш пізнім законопроектом не вирішується питання колективної власності. До всього,№4355 містив детально виписаний механізм поступової  передачі у комунальну власність «нічийних земель» колишньої власності колективних сільськогосподарських підприємств.

І наостанок. Якби прийняли №7118 , то право розпоряджатися левовою часткою державних земель матимуть Держгеокадастр, районні та обласні державні адміністрації. У разі прийняття №4355 , таке право одержали б усі громади, без винятку.

Побачивши новий документ, депутати вирішили приєднатися до документального обговорення земельної децентралізації. Так було зареєстровано №7118-1 , який став альтернативою законопроекту від Мінрегіонбуду. Згідно з ним, землі мають передаватися також лише об’єднаним громадам, але він значно ширший від урядового.

Здавалося б, законопроектів достатньо, але 14 грудня у Раді непомітно зареєстрували проект закону №7363 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин». Він був поданий Президентом Петром Порошенком і містить цілий перелік завдань: боротьба з рейдерами, виведення з «тіні» земельних доходів аграріїв та довгоочікувана передача земель громадам (та знову лише спроможним).

Цим законопроектом планується передати об’єднаним громадам у комунальну власність державні землі, які розташовані за межами населених пунктів. А це значить, що в державну власність вони вже не повернуться. Також передбачається передати районним державним адміністраціям від Держгеокадастру та облдержадміністрацій повноваження розпорядження землями за межами населених пунктів. Функції контролю щодо використання та охорони державних земель: передати від Держгеокадастру облдержадміністраціям. Також: передати до комунальної власності колективну власність тих с/г підприємств, які ліквідовані. Надати наявним ПСП до 2020 року здійснювати до паювання. Якщо до 2020 року це не відбудеться, то землі будуть передані до територіальних громад

На сьогодні члени аграрного комітету підтримали 14 голосами президентський законопроект про передачу земель ОТГ. Проте, який з наявних буде прийнято ‒ невідомо. Невідома й доля законопроекту про «обіг с/г земель». А тим часом закон про продовження мораторію на продаж землі вже відправлено на підпис Президентові. Таким чином, українці ще на рік залишилися «на рідній, не своїй землі», і ще рік власники земельних наділів, як і раніше, лишатимуться без права вільно розпоряджатися своєю власністю.

Еліна Редіх, журналіст AgroPolit.com