Національна академія аграрних наук пропонує удосконалити законодавство щодо землеустрою об’єднаних територіальних громад. Пропозиції науковців обговорили під час засідання круглого столу, який відбувся під головуванням Президента НААН Ярослава Гадзала.
Розпочинаючи обговорення, Президент НААН повідомив, що станом на 10 серпня 3702 територіальні громади об’єдналися у 803 об’єднані територіальні громади, з них 98 очікують рішення ЦВК про призначення перших виборів. В ОТГ наразі проживають 6,8 млн осіб, або 19,4% загальної чисельності населення України (без урахування тимчасово окупованої території). Разом із тим 7250 (66,2% територіальних громад) залишаються необ’єднаними. Наразі 128 районів мають покриття території ОТГ на рівні 50-99%, а 116 районів взагалі не утворили жодної об’єднаної територіальної громади, повідомляє сайт НААН України.
Найвищі показники у Житомирській, Хмельницькій, Чернігівській областях, найгірші — у Вінницькій, Закарпатській і Київській.
«Моніторинг ситуації засвідчує, що місцевим лідерам в багатьох районах не вдалося впоратися зі страхами, розвінчати міфи, здолати скептицизм мешканців і схилити противників реформ на бік змін. Процес приєднання громад до вже об’єднаних є швидшим ніж первинне об’єднання. У результаті ні приєднання, ні об’єднання на одній четвертій території країни не проводиться», — наголосив Ярослав Гадзало.
Одна з найголовніших проблем полягає в тому, що Конституція України досі не відображає реального стану речей внаслідок об’єднання громад, змін адміністративно-територіального устрою, розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та державними адміністраціями. В результаті за чотири роки жодної територіальної громади не внесено до Державного земельного кадастру.
Під час круглого столу у Національній академії аграрних наук України запропоновані зміни до законодавства щодо формування об’єднаних територіальних громад. «Нові формування, що утворюються, потребують землевпорядкування, тобто розроблення схем землеустрою єдиного земельно-ресурсного простору, особливо його збереження та охорони в умовах змін клімату», — підкреслив Президент НААН.
Зокрема, учасники круглого столу обговорили пропозицію щодо зміни принципів формування масивів на відміну від запропонованих чинному законодавстві — при формуванні меж масивів необхідно суворо дотримуватись топології меж земельних ділянок та меж масивів земель. Водночас розміри земельних масивів мають визначатися диференційовано, залежно, в тому числі, і від природних умов та організаційних форм господарювання. Крім того, пропонується запровадити новий вид документації із землеустрою — проект землеустрою щодо формування масивів земель сільськогосподарського призначення та консолідації земельних ділянок, а також розробити та направити на затвердження Кабінету Міністрів України методичні рекомендації щодо складання вказаного проекту землеустрою. Серед пропозицій також внесення змін, пов’язаних з формуванням масивів земель сільськогосподарського призначення, консолідацією земель і земельних ділянок, відновленням контурної системи ландшафтного землекористування.
«На думку наукової спільноти, ці важливі зауваження дозволять впорядкувати і узгодити інтереси територіальних громад і держави загалом, встановити інститут прямого народовладдя та передати ресурс для розвитку на місця», — зазначив Ярослав Гадзало.
Детальніше про засідання круглого столу читайте у «Землевпорядному віснику» №11.
