Порядокскладання, поданнязапиту на інформацію
Згідно статті 1 Закону України «Про публічну інформацію» (далі – Закон), публічнаінформація – цевідображена та задокументована будь-якимизасобами та на будь-якихносіяхінформація, щобулаотриманаабо створена в процесівиконаннясуб’єктамивладнихповноваженьсвоїхобов’язків, передбаченихчиннимзаконодавством, або яка знаходиться у володіннісуб’єктіввладнихповноважень, іншихрозпорядниківпублічноїінформації, визначенихцим Законом.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону, запит на інформацію – цепрохання особи до розпорядникаінформаціїнадатипублічнуінформацію, щознаходиться у йоговолодінні.
Запит на інформаціюможе бутиіндивідуальнимабоколективним. Запитиможутьподаватися в усній, письмовійчиіншійформі (поштою, факсом, телефоном, електронноюпоштою) на вибірзапитувача.Письмовий запит подається в довільнійформі.
Згідно частини другої статті 19 Закону, запитувачмає право звернутися до розпорядникаінформаціїіз запитом на інформаціюнезалежновід того, стосуєтьсяцяінформаціяйогоособисточині, без пояснення причини поданнязапиту.Запитуючикопію документа, особа не зобов’язананаводитиконкретнуінформацію, яку вона маєнамір з йогодопомогоюотримати, а повинна вказати вид, назву, реквізитичизміст документа, якщоїйцевідомо.
Згідно частини п’ятої статті 19 Закону, запит на інформаціюмаємістити:
1) ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронноїпошти, а також номер засобузв’язку, якщотакий є;
2) загальнийописінформаціїабо вид, назву, реквізитичизміст документа, щодоякогозроблено запит, якщозапитувачуцевідомо;
3) підпис і дату за умовиподаннязапиту в письмовійформі.
Частина сьома статті 6 Закону передбачає, що обмеженню доступу підлягаєінформація, а не документ. Якщозапитуваний документ міститьінформацію з обмеженим доступом, для ознайомленнязаявнику надаєтьсяінформація, доступ до якоїнеобмежений.
В частині сьомій статті 19 зазначається, що з метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Крім того, згідно частини сьомої статті 19 Закону, в разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, обов’язково зазначивши в запиті своє ім’я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації
Відповідно до статті 23 Закону, рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства.
Згідно ст. 48 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїнипроцесуальноюправоздатністюволодіютьлишетігромадськіорганізації, якімають статус юридичної особи; громадськіорганізації без такого статусу не здатнівиступатиучасникамиадміністративногопроцесу, у тому числізвертатися до адміністративного суду з позовами.
Запитувачмає право оскаржити:
1) відмову в задоволеннізапиту на інформацію;
2) відстрочкузадоволеннязапиту на інформацію;
3) ненаданнявідповіді на запит на інформацію;
4) наданнянедостовірноїабонеповноїінформації;
5) несвоєчасненаданняінформації;
6) невиконаннярозпорядникамиобов’язкуоприлюднюватиінформаціювідповідно до ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
7) іншірішення, діїчибездіяльністьрозпорядниківінформації, що порушили законні права та інтересизапитувача.
Відповідно до статті 23 Закону, відповідальність за порушеннязаконодавства про доступ до публічноїінформаціїнесуть особи, винні у вчиненні таких порушень:
1) ненаданнявідповіді на запит;
2) ненаданняінформації на запит;
3) безпідставнавідмова у задоволеннізапиту на інформацію;
4) неоприлюдненняінформаціївідповідно до статті 15 цього Закону;
5) наданняабооприлюдненнянедостовірної, неточноїабонеповноїінформації;
6) несвоєчасненаданняінформації;
7) необґрунтованевіднесенняінформації до інформації з обмеженим доступом;
8) нездійсненняреєстраціїдокументів;
9) навмиснеприховуванняабознищенняінформаціїчидокументів.
Особи, на думку якихїхні права та законніінтересипорушенірозпорядникамиінформації, мають право на відшкодуванняматеріальної та моральноїшкоди в порядку, визначеному законом.
