Україна все ближче до відкриття ринку землі. І чим швидше будуть розроблені чесні правила для всіх його учасників, тим краще. Про це говорили політики, експерти та представники агробізнесу під час круглого столу, організованого Українською аграрною конфедерацією.

Дискусія на тему “Формування ринку землі: реалії та перспективи” відбулася у Києві 22 лютого. Співорганізатор заходу – Рада підприємців при КМУ.

“У світі найкращою заставою для отримання кредитів є земля. Якщо фермер надає під заставу землю, банк видасть йому довгостроковий кредит на вигідних умовах”, – зазначив Леонід Козаченко , народний депутат, президент УАК, відкриваючи дискусію. – Якщо залучити в український агросектор $70 млрд інвестицій, ми зможемо збільшити виробництво сільськогосподарської продукції втричі”.

Він наголосив – відкривати ринок землі слід поступово і в декілька етапів. На першому етапі президент УАК пропонує:

•  запровадити мораторій (на 10 років) для юридичних осіб та фізичних осіб-іноземців;
•  максимальний розмір ділянки для купівлі-продажу має становити від 250 до 500 га;
• пріоритетне право на купівлю землі надається місцевим жителям;
•  аукціони з купівлі-продажу земель мають проводити органи місцевих громад або професійні громадські обєднання – Земельні спілки;
•  запровадження ринку землі слід розпочати з пілотного проекту в двох регіонах України.

Зараз під мораторієм знаходяться приблизно 37 млн га землі – таку цифру озвучив Максим Мартинюк , перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України.

“Тим часом 5 млн га землі, які знаходяться в приватному користуванні, не підпадають під дію мораторію. І це не створює проблем, ніхто нікого не ошукує. Причому в Україні немає обмежень на володіння цією землею для юридичних осіб”, – нагадав Максим Мартинюк.

МінАПК пропонує відкривати ринок землі у два етапи – спочатку дозволити купівлю-продаж державних земель, а через 2 роки, коли ціна сформується, відкрити ринок для всіх власників. Максимальний розмір ділянки варто обмежити 200 га, – зазначив заступник міністра.

“Мета запровадження ринку землі – створення середнього класу на селі. Якщо вона буде досягнута, то в середньостроковій перспективі в кожному селі буде ефективно працювати 2-3 фермери, які будуть спеціалізуватися на високомаржинальних культурах, які не потребують масштабності виробництва”, – пояснив Мартинюк.

Ринок землі в Україні вже існує – наголосив Олексій Мушак , народний депутат України. І держава не має іншого шляху, ніж зробити цей ринок цивілізованим. Причому часу на це залишилося 2-3 роки.

“У 2019 році ми повинні повернути МВФ $7,6 млрд. Земельна і пенсійна реформи – дві умови, які дадуть нам можливість перекредитуватися. Однак відкривати ринок землі потрібно не лише заради МВФ – це в інтересах України”, – сказав нардеп.

Олексій Мушак наголосив: земельний мораторій порушує як мінімум 8 статей Конституції.

Його колега народний депутат Сергій Хлань додав: звернення до Конституційного суду – крок вимушений.

“Дуже добре, що процес обговорення земельного питання почався. Не дуже добре, що почався він з “шантажу”. Але позов депутатів до Конституційного суду має пришвидшити вирішення проблеми”, – пояснив він.

На його думку, спочатку на ринок слід вивести державні землі.

“За 3-5 років ми побачимо ринкову вартість землі”, – прогнозує Сергій Хлань.

Ще один народний депутат, який взяв участь у дискусії, Валентин Дідич , зазначив, що Україна рано чи пізно мусить впроваджувати земельну реформу, але для цього потрібна ретельно підготовлена законодавча база.

“Земельний мораторій почався з мене”, – сказав під час круглого столу народний депутат Аркадій Корнацький . Він розповів, що його родина викупила 100% земель місцевого колгоспу в Херсонській області – це стало відомо тодішньому президенту Леоніду Кучмі, після чого влада прийняла рішення про введення мораторію на купівлю і продаж сільгоспземель.

За словами Корнацького, одна з головних умов відкриття ринку землі – забезпечити справедливу ціну на паї селян.

“В нас є земельний мораторій, але “дірявий” – наголосив Олександр Поліводський , директор правничої фірми “Софія”, експерт УАК. Він оприлюднив цілий список схем, за якими сьогодні відбувається прихований продаж землі.

Також Олександр Поліводський поділився висновками з власної практики:

•  залатати законодавчі “дірки” у земельному мораторії не можливо;
•  порядку зміни цільового призначення землі не існує (і це погано);
•  оренда та емфітевзис мають занадто багато спільного;
• є попит на землі та бажання продавати.

Тим часом самі аграрії впевнені – закривати земельний ринок для юридичних осіб не можна.

“Мова йде не лише про агрохолдинги і великі компанії. Будь-яке фермерське господарство – це також юридична особа, а отже вони теж можуть залишитися без права на купівлю-продаж сільгоспземель”, – наголосила Лідія Тімакіна , начальник юридичного відділу агропромхолдингу “Астарта-Київ”.

За словами експертів, зараз Україна перебуває набагато ближче до запуску земельної реформи, ніж кілька років тому. У Верховній Раді залишилося всього 4 законопроекти з майже 10, які пропонують різні варіанти вирішення земельного питання. В таких умовах досягти компромісу значно простіше, наголошують експерти.