Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства переконаний: запровадження вільного обігу земель, посилене державною підтримкою, дозволить розвинути мале і середнє фермерство, відродити села і надати потужний імпульс для зростання економіки.
В усіх цивілізованих країнах світу основною рушійною силою розвитку села, а іноді і всієї держави, є потужне фермерство. Це клас господарів, які створюють додану вартість у АПК. Іноді їхній земельний банк буває доволі потужним, а виручка вимірюється шестизначними цифрами – як, скажімо, в Канаді й США, де фермер може обробляти тисячі гектарів. Однак незмінною залишається суть фермерства – це сімейний підряд, який самостійно хазяйнує на своїй землі та проживає в селі, дбаючи про нього.
В Україні інститут фермерства розвинутий, однак його масштаби непорівнянні з обсягом сільського господарства країни. Доля фермерів у загальному обсязі виробництва продукції АПК залишається незначною – до 10%. При цьому тенденції загрозливі: від 2007 року в Україні кількість фермерських господарств скорочується зі швидкістю майже 1000 одиниць на рік. Причини цього – суто галузеві. Щоб переконатись у цьому, достатньо зіставити рівень підприємницької активності в середньому по країні та в сільській місцевості. В Україні загалом на 1000 жителів припадає близько -14 підприємців, тоді як на 1000 сільських жителів не біль ше трьох – фермерів. Для порівняння, в Бельгії цей показник становить 50,9, у Греції – 245,9, в Італії – 291,1, в Румунії – 326,8. І всі ці країни з розвиненим фермерством мають відкритий ринок землі. Навіть з урахуванням рівня державної підтримки цей розрив є симптоматичним.
В Україні відсутність повноцінного права власності на землю блокує діяльність невеликих агрогосподарств, оскільки створює надвисокі ризики інвестування у тривалі проекти, такі як сади й виробництво нішевої продукції. Водночас у вирощуванні масових простих культур олійних, зернових – із коротким циклом виробництва, при якому ризики є прийнятними навіть за умов орендних відносин, фермери неконкурентоспроможні порівняно з агрохолдингами.
Підтримка фермерства
Уряд прагне змінити ситуацію і стимулювати розвиток вітчизняного фермерства. Оскільки саме потужний клас малих за середніх підприємців є запорукою відновлення, а й згодом – і прогресу сільських територій. Фермери забезпечують розвиток нових напрямків та секторів у сільському господарстві, створюють робочі місця для своїх земляків, а також опікуються соціальною інфраструктурою.
Зокрема, Уряд завершує роботу над Програмою підтримки українського фермерства та запропонує Верховній Раді виділи ти І млрд грн на розвиток невеликих фермерських господарств. Програма спрямована, перш за все, на стимулювання переробки аграрної продукції всередині країни, надання доступу до кредитних ресурсів, а також максимальне залучення фермерів до програм державної підтримки, зокрема, із пільгового забезпечення сільгосптехнікою.
Модель майбутнього ринку землі перебуває на стадії обговорення, але і в цій частині в Уряді вже є певні пропозиції. Зокрема, пропонується створити низку преференцій для фермерів та громадян, які прагнуть зайнятись фермерством. Йдеться про доступ цієї категорії потенційних покупців землі до фінансового ресурсу, а також зменшення фінансового тягаря під час здійснення транзакцій. Стосовно державних земель в Уряді обговорюється можливість надання відтермінування для їх купівлі за результатами аукціону. Де-факто – це нульовий кредит (з урахуванням лише індексу інфляції), який надає держава і який дозволить придбати ділянку, сплативши на старті лише 10-20% її вартості.
Відносно приватних земель держава не може і не повинна диктувати жодних умов продажу продавцю, однак може підтримати покупця через механізм пільгових кредитів. Йдеться про відшкодовування сільгосптоваровиробникам подвійної ставки НБУ, що формує для них вартість на рівні 7-8%. Цей механізм удосконалюється, оскільки зараз він розповсюджується лише на короткострокові позики та не прив’язаний до угод із землею. Також держава може підтримати й самі фінансові установи, надавши їм додаткові гарантії повернення кредитів, що видають під заставу. Таким чином, земля як застава буде більш привабливою.
Купівля – тільки українцями
Два ключові моменти, на яких наполягає Уряд, – усунення від купівлі землі іноземців та великих корпорацій. Право купувати землю має належати тільки українцям, а в одні руки можна придбати не більше 200 гектарів землі. Противники реформи називають це штучним звуженням конкуренції, але правильніше це називати державною політикою та чітким курсом на підтримку невеликих гравців.
Крім того, законопроект про обіг землі має вирішити безліч застарілих проблемних питань, які прямо не стосуються фермерства, але є дотичними до нього. Документ має визначити чіткі правила електронних земельних торгів із обов’язковим внесенням даних про ціну продажу земельної ділянки до Державного земельного кадастру і оприлюдненням середньої вартості продажу на відповідній території. Також – вирішити низку суто специфічних питань, які заважають ефективному землекористуванню: формування польових доріг, недопущення утворення у масиві земель сільськогосподарського призначення через смужжя та вкраплювання земельних ділянок тощо.
Однак основним елементом, який є необхідним для того, щоб українське фермерство перетворилось на флагман українського сільського господарства, є, власне, скасування мораторію та перетворення землі на повноцінний актив. Тоді, викупивши ділянки, фермер зможе передати їх в заставу, і таким чином дві системи – аграрна і кредитно-фінансова об’єднаються, досягнувши потужного економічного ефекту.
Невдовзі законопроект про обіг земель, розроблений за участі всіх зацікавлених сторін, буде поданий на розгляд до Верховної Ради. Сподіваємося, що народні обранці дослухаються до аргументів експертів і приймуть зважене рішення. В іншому випадку на земельному ринку збережеться статус-кво, українське фермерство вчергове чекатиме «кращих часів», а Україна – шансу на розвиток.
ОКСАНА ГОЛІЧЕНКО
Джерело: газета «Земельна реформа».
