Земельні відносини регулюються Конституцію України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (стаття 3 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Крім того, за нормою частини 1 статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право: продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Необхідно зазначити, що відповідно до частини 1 статті 347 Цивільного кодексу України особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

Зауважуємо, що добровільна відмова власника від права на земельну ділянку є однією з підстав припинення права власності на земельну ділянку, визначених статтею 140 Земельного кодексу України.

Порядок добровільної відмови від права власності або права постійного користування земельною ділянкою визначає стаття 142 Земельного кодексу України.

Так, для оформлення добровільної відмови від права власності на земельну ділянку на користь держави або територіальної громади насамперед необхідно звернутися із заявою до відповідних органів.

Після розгляду заяви орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо надання згоди на одержання права власності на земельну ділянку або відмовляє в наданні згоди.

У разі надання згоди відповідним органом, потрібно звернутися до нотаріуса для укладання угоди про передачу права власності на земельну ділянку.

В процесі укладення і нотаріального посвідчення угоди нотаріус здійснює державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку за державою чи територіальною громадою право власності особи припинено.

Враховуючи вищевикладене, особи, які не бажають використовувати земельну ділянку, що перебуває в їх власності, мають право від неї відмовитися.

Слід зауважити, що тільки після проходження всієї процедури добровільної відмови від права власності на земельну ділянку з укладанням нотаріально посвідченої угоди земельна ділянка зараховується до земель державної або комунальної власності.