Під керівництвом тимчасово виконуючої обов’язки голови облдержадміністрації Світлани Лобанової відбулось чергове засідання робочої групи з розробки Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки та Плану заходів на 2021-2023 роки з її реалізації. У засіданні взяли участь керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, територіальних органів міністерств та відомств в області, у т.ч. ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, представники територій, бізнесу, науковці. У роботі групи також взяв участь експерт із стратегічного планування Програми “U-LEAD з Європою” Олександр Волошинський.

Сьогодні велике значення має організація роботи з формування, основу якого складають програми регіонального розвитку, сформовані за 4 стратегічними цілями (конкурентоспроможна інноваційно спрямована економіка, розвиток людського капіталу і підвищення якості життя населення, сталий розвиток усіх територій, збереження екосистем та поліпшення екологічної інфраструктури).

Зокрема приділено увагу питанням щодо стану розвитку земельних відносин та стану ґрунтів. Було зазначено, що земельний фонд Кіровоградської області складає 2458,8 тис.га (4,1% від території України), з них 2031,6 тис.га або 82,6% займають сільськогосподарські угіддя. У структурі сільськогосподарських угідь рілля становить 1764,5 тис.га (71,8%), багаторічні насадження –25,4 тис.га (1%), пасовища та сіножаті –242,4 тис.га (9,9%).

Акцентовано, що нині структура орного шару значно зруйнована. А це негативно позначається на водно-фізичних властивостях, повітряному режимові, викликає самочинне ущільнення поверхневого шару, утворення кірки після дощів. З цієї причини різко знижується запас продуктивної вологи та водопроникність ґрунтів, що призводить до активізації процесів ерозії. Ситуація, яка склалася, зумовлена головним чином тим, що протягом багатьох десятиріч екстенсивне використання земельних угідь, і особливо ріллі, не компенсувалося рівнозначними заходами щодо відтворення ґрунтів. У цьому полягає головна причина низької ефективності засобів, які застосовуються з метою інтенсифікації землеробства, а комплекс деградаційних процесів виснажує ґрунтові виробничі ресурси, знижує врожаї сільськогосподарських культур. Найбільших збитків ґрунтам завдають водна та вітрова ерозії, безповоротні втрати гумусу та поживних речовин, засолення та закислення ґрунтів, висушування та перезволоження, в т.ч. заболочування, забруднення промисловими відходами та викидами, отрутохімікатами. Станом на 01 січня 2018 року площа порушених земель (розорюваність сільськогосподарських угідь, винос гумусу з родючого шару ґрунту та ерозійні процеси а інші факти порушення природоохоронного режиму використання сільськогосподарських земель, що ведуть до її деградації та мінералізації) Кіровоградської області склала 4,8 тис.га, відпрацьованих – 0,7 тис.га.

Слід зазначити, що для розв’язання проблеми рекультивації земель необхідні значні кошти та без фінансової підтримки з боку держави вирішити цю проблему самостійно область на даному етапі не має можливості.